ЩОБ У СЕРЦІ ЖИЛА БАТЬКІВЩИНА.
(УРОК-КОНЦЕРТ ДО 25-РІЧЧЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ)
Мета: поглибити знання учнів про рідну державу, показати, як у творах мистецтва зображується Україна, прищеплювати любов до рідного краю, виховувати почуття національної гідності і патріотизму.
Обладнання: комп’ютер, мультимедійний проектор, вишиті рушники, калина.
Хід уроку
На екрані демонструються слайди з пейзажами України. Звучить аудиозапис пісні про Україну («Це мій рідний край»)
Вступне слово учителя (читає вірш Л. Костенко)
Буває, часом сліпну від краси.
Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,–
оці степи, це небо, ці ліси,
усе так гарно, чисто, незрадливо,
усе як є – дорога, явори,
усе моє, все зветься – Україна.
Така краса, висока і нетлінна,
що хоч спинись і з Богом говори.
Дорогі діти! Сьогодні у нас незвичайний урок, ми з вами будемо одночасно і активними учасниками, і вдячними глядачами на уроці-концерті, присвяченому 25-річчю незалежності нашої Батьківщини. Темі України присвячено дуже багато творів у різних видах мистецтва.
Бесіда з учнями.
-Які ви знаєте види мистецтва?
- Назвіть твори, у яких автор зображує Україну?
(учні висловлюють свої думки)
- А що для вас Батьківщина? (учні складають асоціативний кущ)
українські пісні
Батьківщина, як і мати, у кожного одна. Україна… Яке мелодійне і чарівне слово! Скільки глибини в ньому… Це - земля, « рясно уквітчана, зеленню закосичена, це безмежні ліси, зелені луки та долини, бездонна синь небес, тихі плеса річок, сині очі озер та ставків… Це все – наша Україна.
Інсценізація народної легенди «Україна»
Автор. Якось Господь Бог вирішив наділити дітей світу талантами. Французи вибрали елегантність i красу, угорці — любов до господарювання, німці — дисципліну i порядок, росіяни — владність, поляки — здатність до торгівлі, італійці одержали хист до музики... Обдарувавши всіх, підвівся Господь Бог зі святого трону i раптом побачив у куточку дівчину. Вона була боса, одягнута у вишиванку, руса коса переплетена синьою стрічкою, на голові мала вінок із червоної калини.
Бог: Хто ти? Чого плачеш?
Дівчина: Я — Україна, а плачу, бо стогне моя земля від пролитої крові й пожеж. Сини мої на чужині, на чужій роботі, вороги знущаються з вдів та сиріт, у своїй хаті немає правди й волі.
Бог: Чого ж ти не підійшла до мене раніше? Я всі таланти роздав. Як же допомогти тобі?
Автор. Дівчина хотіла вже йти, та Господь Бог, піднявши правицю, зупинив її.
Бог: Є у мене неоціненний дар, який уславить тебе на цілий світ. Це — пісня.
Узяла дівчина — Україна дарунок i міцно притиснула його до серця. Поклонилася низенько Всевишньому i з ясним обличчям i вірою понесла пісню в народ.
Учитель. Цей неоціненний дар передається з покоління в покоління. Пісня з нами усюди. Вона висловлює смуток і біль, радість і щастя. Найкраща пісня – українська, бо у ній є душа.
Виконання пісні «Україночка мала»
Учитель. Кожен вкладає в поняття «Батьківщина». «рідний край» щось своє, особисте. Багато цій темі присвятили свої твори і наші поети-земляки. Сьогодні ми не можемо не згадати Галину Берізку – жінку-легенду, життя якої – це справжній подвиг, яскравий приклад для наслідування патріотизму, доброти, людяності, духовності. На прикладі життя і творчості цієї мужньої людини кожен з нас мусить задуматися про сенс свого існування, вміння залишатися самим собою за будь-яких обставин. Галина Спиридонівна – талановитий поет, колишній в’язень ГУЛАГу. До початку 90-х років на її ім’я, на її твори тоталітарним режимом було накладено суворе табу. 25 років тому, 24 серпня 1991року, Верховна Рада України прийняла історичний документ виняткового значення для долі українського народу — Акт проголошення незалежності України. І тільки після цього, у рік народження незалежної України, Галина Берізка була реабілітована.
На екрані демонструється відеофільм про Галину Берізку (додаток до уроку).Учні читають її вірші.
Читець.
Все сниться – мариться мені,
Що наша мила Україна
Підняти зможе із руїн
І правду, й вільну Батьківщину.
Читець.
Слався, рідна наша школо,
Від віку до віку,
Поки течуть в Чорне море
Українські ріки!
Виростайте, любі діти,
Від роду до роду,
Возвеличуйте таланти
Нашого народу!
Беріть в пам’ять цвіт науки
І в життя несіте,
Прикладайте свої руки
До задумів світлих!
За науку, за турботу,
За велику справу –
Виховання патріотів
Вільної Держави –
Схиліть голови уклінно,
Юні й сивочолі!
Хай дзвенить в віках незмінно:
Слава нашій школі!
Сонечко ясне, зорі злотисті,
Сяйте над нашою школою!
Любу Вкраїну, прекрасну, барвисту
Радуйте рідною мовою –
Щедрою ласкою Божою!
Виконання пісні на слова Галини Берізки «Моє село»
Моє село, в минулім і сучаснім,
Для мене – вища радість у житті.
В його труді, в бутті його прекраснім –
Мої надії й помисли святі.
Село моє – в горінні непогаснім.
В пориві до високої мети.
В бажанні вічний пам'ятник звести
Аж до небес, у синь блакитно-ясну.
Своїм селом пишаюсь мимовільно,
Воно для мене – не порожній звук,
В єднанні душ і радіснім, і вільнім
Його краса – це плід невтомних рук.
Учитель. Ми – українці! Це звучить гордо. Майдан і Революція Гідності вразили не тільки Україну, а й весь світ. Наша незалежна держава продемонструвала, що українці – міцна духом волелюбна нація. У пам’яті людей – назавжди молоді патріоти нашої держави. Про події на Майдані написано багато віршів, пісень. Серед них і вірш нашої колишньої учениці Наталії Горобець.
Читець.
Я - струна, відірвана від скрипки,
я - хвилина, згублена в роках.
Я, дощем постукавши у шибку,
розчинюсь у маминих сльозах.
Чи знайдуть притулок мої мрії?
Чи туди мій човен держить курс?
Запануєм, браття, у країні?
Чи ...? (Про це й подумати боюсь).
Боже! Богородице! Осанна!
Чи втамує біль моя земля?
Як тепер загоїти ці рани?
Як "мутного" спекатись кремля?
Мій народ пресвітлу душу має
і такого ж прагне майбуття.
То чому нас нелюди вбивають,
а їх прихвостні нівечать нам життя?
Нам нема до кого прихиститись,
ми - мільйони згублених стежин.
Залишилось тільки помолитись:
"Боже, Україну бережи!"
Учитель. Наша рідна Україна живе! І ми повинні наш край зробити найпрекраснішим. Бо це – наша рідна земля, яка дає нам силу, життя. Пам’ятаймо, що Україна у нас одна, а наша сила в єдності.
Читець.
І заспіває знову Україна,
І оживе її свята земля.
І пам’ятаймо:
тільки в єдності - народу сила,
Тож стали золотими ці слова.
Дівчина-Україна.
Я—Україна, я—страдниця-мати,
Яка споконвіку була у ярмі
Турецькім, російськім.
Та всіх не назвати,
Бо зайди є різні, а муки одні.
Не тільки чужинці мене шматували,
Були і свої в нас жорстокі тирани.
Вони видавали укази й закони,
Тому і загинуло всіх нас мільйони.
Немов маля, що в муках народилось,
У долі, радості і різних неладах,--
Так я з неволі відродилась
І намагаюся стояти на ногах.
Ще зовсім молода та непокірна,
А на чолі—блакитно-жовтий стяг,
Прошу мені служити вірно,
Нехай Господь благословить мій шлях.
Звучить пісня Т.Петриненка «Україна»
Учитель (читає уривок із вірша В. Сосюри «Любіть Україну»)
Любіть Україну, як сонце, любіть,
Як вітер, і трави, і води…
В годину щасливу і в радості мить,
Любіть у годину негоди.
Любіть Україну у сні й наяву,
Вишневу свою Україну,
Красу її, вічно живу і нову,
І мову її солов’їну.
Література.
1. Світлична Л. І. Козацька держава — наша гордість і слава! Свято для учнів середньої школи. – Класному керівнику. Усе для роботи.- №5(89)- с.91.
2.Система громадянського виховання в школі / [упоряд. Ж. Сташко]. – К. : Вид. дім «Шкільний світ»: Вид. Л. Галіцина, 2006. – 128 с. – (Бібліотека «Шкільного світу»).
3.Чорна К. І. Виховання громадянина, патріота, гуманіста : науково-методичний посібник / К. І. Чорна. – К. : ПП «Медіана», 2004. – 59 с.
4. Юр’єва Г. В., Стрільчук В. В. Урок пам’яті Небесної Сотні. – Класному керівнику. Усе для роботи.- №5(89)- с.78
Бінарний урок: українська література - музика
Тема уроку. Тема материнства у мистецтві
(укр.літ. – «Образ матері у творчості Бориса Олійника»)
Мета: продовжити знайомити учнів з темою материнства у літературі та музиці, ознайомити із пісенною творчістю Б. Олійника; формувати уяву про головні життєві цінності; розвивати естетичне сприйняття художніх образів, фантазію, образне мислення; виховувати в учнів чуйність і сердечність, любов до матері, до поезії.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу, інтегрований
Обладнання: аудіозаписи пісень, портрети Бориса Олійника, картина «Сікстинська Мадонна», картки із завданнями, вишиті рушники.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
Учитель укр.літ. Доброго всім дня! Ласкаво просимо вас у літературно-музичний салон «Оберіг». Якщо у когось з вас якісь неприємності, поганий настрій – ми зможемо вам допомогти. А найкращий від цього засіб – музикотерапія.
( звучить «Аве Марія»)
- Не знаючи мови, якою прозвучав твір, чи можете ви сказати, про що ця пісня? Які враженні на вас справила?
(учні висловлюють свої думки)
Учитель музики. «Аве Марія» - один з найкращих вокальних творів відомого австрійського композитора Франца Шуберта. Це надзвичайно світлий, ліричний і піднесений гімн на честь Діви Марії – жінки-матері, що дарує нове життя. Композитор вклав у твір таку щирість, сердечність і любов, що «Аве Марія» хвилює людей і тепер, майже через 200 років після написання.
Простими і лаконічними кольорами музика передає величний, піднесений образ Діви Марії. Сподіваюся, що частина тепла, ніжності, сонячного сяйва, яким наповнена музична картина, передасться і вам.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
Учитель укр.літ. Тема нашого уроку «Тема материнства у мистецтві»
- А які види мистецтва ви знаєте? (література, музика, кіно, живопис, скульптура і т.д.)
- Сьогодні ми поговоримо з вами про материнство у літературі та музиці.
- Пригадайте, які поети оспівували велич материнської любові у своїх творах
( Т. Шевченко, А. Малишко, Д. Павличко, В. Симоненко…)
-Ми продовжуємо знайомитися з темою материнства у літературі. На сьогоднішньому уроці ми розглядатимемо її у творах Бориса Ілліча Олійника.
( учні записують тему «Образ матері у творчості Б. Олійника»)
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
Борис Олійник – талановитий поет-шестидесятник, зі своїми улюбленими темами – такими йому рідними й близькими. Бо всі вони – то його життя. Яке ж воно, життя талановитих майстрів слова?
( учнівське повідомлення про Б. Олійника)
Учитель музики. Який вид мистецтва, на вашу думку, важливіший: література чи музика? Як би вплинула відсутність літератури на музику і навпаки?
Отже, література і музика тісно пов`язані між собою, води доповнюють один одного.
Візьміть картки червоного кольору і ознайомтеся із завданнями, що записані на них. Прослухайте уважно пісню на слова Бориса Олійника «Мамо, вечір догора». (Звучить аудіозапис пісні)
Завдання (червоні картки):
- Хто виконує пісню? ( Ніна Матвієнко, народна артистка України, лауреат Шевченківської премії);
- Яким постає перед вами образ матері в даній пісні?
- Які художні засоби автор використовує? (метафора,…..
- Визначте віршовий розмір.
Учитель укр.літ. Борис Олійник дуже рано залишився без батька. Весь тягар домашніх клопотів ліг на материні плечі. Вона дуже багато працювала, аби прогодувати сім`ю. Саме від рідної неньки йому у спадок перейшла доброта, любов до людей, сонячна вдача. Прошу взяти картки жовтого кольору. Прослухайте уважно вірш Бориса Олійника « Мати сіяла сон»
(учень читає напам`ять вірш)
Завдання (жовті картки):
- Яке ваше враження від поезії?
- Визначте тему та ідею вірша.
- Як розкриває автор образ матері у даній поезії?
- Чи доводилося вам колись чути пісню на слова поезії «Мати сіяла сон». Спробуйте в уяві відтворити її звучання. Яка мелодія вам вчувається? Хто виконавець? (учні висловлюють свої припущення)
Звучить уривок пісні у виконання Миколи Гнатюка «Мати сіяла сон»
Учитель укр.літ. Мати є початком життєвого шляху кожної людини, початком совісті й добра. Разом з материнським молоком передає дитині свою любов і ніжність, ту радість, якою переповнена ущерть її душа. Це вона, схилившись над колискою, наспівує лагідні колискові, які засівають душу дитини любов`ю до людей, до природи. Минають роки. Діти підростають. Їх потреба в материнській турботі зростає разом з ними. Кожна мати хоче, щоб її дитина була справжньою людиною. Мати вчить своїх дітей, «як по совісті жити», добро на землі творити. Шануйте, любіть своїх матерів. Дорожіть кожною хвилиною, проведеною поруч з найдорожчою для вас людиною.
Візьміть білі картки. Як бачите, вони чисті, на них жодного запитання. На цей чистий, як ваші юні душі, папірець нехай ляжуть ті слова, з якими ви хочете звернутися до своїх матерів. Пишіть те, що підказує вам ваше серце. Ви можете не зачитувати написане вголос на уроці, але обов`язково скажіть це своїм матерям. ( Звучить «Пісня про матір» у вик. Т. Повалій)
- Тема материнства у мистецтві – невичерпна. Ви – випускники, перед вами безліч незвіданих і цікавих доріг. Можливо, саме ви увічните образ своєї матері у якомусь із видів мистецтва. Це буде у майбутньому. А ваша однокласниця уже сьогодні прочитає свій твір про маму.
( Токарчук Анна читає вірш)
ІУ. Підсумок уроку
- Пам`ятайте: матері – не вічні, бережіть їх!
Вічне – материнство. Возвеличуймо його!
Ми розпочинали наш урок гімном Діві Марії, а на завершення пропоную виконати всім присутнім народний гімн усім матерям, які чекають своїх дітей до отчого порогу – «Пісню про рушник» на слова А. Малишка, музика Платона Майбороди. (Всі виконують пісню)
У. Завдання додому: твір-сповідь «Цілую руки матері своєї» ( у прозовій або віршованій формі)
8 клас УРОК-ЗВІТ
Тема. Узагальнення і систематизація вивченого про відокремлені члени речення
Мета: узагальнити і систематизувати знання про відокремлені члени речення; формувати вміння визначати їх у реченнях, розставляти розділові знаки в реченнях з відокремленими членами; виховувати повагу до народних традицій.
Обладнання: підручники, комп`ютер, картки із завданнями, схема СФА.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент.
ІІ. Оголошення теми і завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності.
Учитель. Сьогодні не звичайний урок, а урок-звіт. І тема його - «Узагальнення та систематизація вивченого про відокремлені члени речення». Ви прозвітуєте про свої досягнення перед друзями, переді мною, але найголовніше – це звіт перед самим собою. Я чекаю від вас плідної праці протягом усього уроку. А що ви чекаєте від сьогоднішнього уроку? Що ж, бажаю вам успіхів, і першим пунктом вашого звіту буде виконання д/з .
ІІІ. Перевірка домашнього завдання (вибірково)
(1- виписати з оповідання В. Дрозда «Білий кінь Шептало.»речення з відокремленими членами речення; 2-твір-опис місцевості з використанням відокремлених членів речення)
ІУ. Мовленнєва розминка
1.Учні читають запропонований учителем текст (два варіанти)
Обмінюються змістом прочитаного (робота в парах)
Мета розминки: формування навичок читання, розуміння прочитаного, слухання; розвиток зв`язного усного мовлення.
2. Бесіда за змістом прочитаного. Закінчити речення «Мій товариш розповів мені ….» ( учні повідомляють не те, що самі прочитали, а те, про що дізналися від сусіда по парті.)
Учитель. Знайдіть у ваших текстах речення з відокремленими членами, зачитайте їх.
У. Актуалізація опорних знань
.1.Повторення про відокремлені члени речення за схемою СФА:
2. Переписати текст, розставляючи розділові знаки. Визначити відокремлені члени речення.
Четвер перед Великоднем називають Чистим. Готуючись до свята люди в цей день прибирають у будинках на подвір`ях. У Чистий четвер треба до сходу сонця покупатися у джерельній воді чистій “незайманій”. Це
стосується всіх зокрема дітей та хворих. Кажуть вода цього дня змиває всі недуги й захищає від негараздів.
Учитель. – Яка роль виділених слів у даному реченні? Яким членом речення вони виступають?
Увечері, як наставали сутінки, у селах розводили вогнище і спалювали в ньому весь торішній непотріб
3. Повторення про уточнюючі члени речення за схемо СФА
4.Кодовий диктант ( у бланках учні позначають вид відокремленого члена речення) За традицією, у цей день, тобто у Чистий четвер, випікають паски. Приступаючи до цього дійства, господиня одягалася в усе чисте, молилася Богу.
Зовнішній вигляд та смак паски залежать від багатьох чинників, особливо від приготування тіста. Раніше процес випікання паски займав цілу добу. Приготувавши звечора опару, залишали її бродити на всю ніч. Вранці місили тісто, у яке, окрім борошна, додавали родзинки та інші інгредієнти. Залишали тісто ще на дві-три години, щоб росло. Потім виробляли пасочки і клали їх у циліндричні формочки, змащені олією. Поки тісто у формах підходило, господиня розпалювала піч. Пеклися паски 40 -50 хвилин. І ось уже вони, рум`янобокі, пухкенькі, на столі.
( цифра відповідає номеру речення, під нею треба записати цифру, яка відповідає відповідному відокремленому члену речення. Якщо речення неускладнене – ставиться знак «-»
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
10
|
11
|
Відокремлена обставина – 1 Відокремлене означення -2 Відокремлений додаток – 3
Уточнююча прикладка – 4 Уточнюючий додаток – 5 Уточнююча обставина місця - 6
5. Синтаксичний розбір речень з диктанту (перше – письмово, інші – усно)
За традицією, у цей день, тобто у Чистий четвер, господині випікають паски.
(Речення розповідне, неокличне, просте, двоскладне, поширене, повне, ускладнене вставним словом «за традицією» і уточнюючою прикладкою)
6. Поміркуйте: скільки і яких саме відокремлених членів у даному реченні.
Там, у пасхальному кошику, прикритому вишитим рушником, тулячись одна до одної, про щось розмовляють крашанки
7. Творча робота.
Усний твір з використанням відокремлених членів речення на тему «Про що розмовляють крашанки у кошику» великодньому
УІ. Підсумки уроку
1. Бесіда:
- Чи виконали ми завдання уроку?
- Чи виправдалися ваші очікування?
2. Оцінювання учнів
УІІ. Домашнє завдання:
1. Вправа 391 (синтаксичний розбір речень)
2. Творча робота «Традиції моєї родини»
Тема уроку. Трагізм образу жінки-матері в поемі
Т. Шевченка «Наймичка»
Мета : ознайомити учнів із становищем жінки в кріпацькій Україні, охарактеризувати образ головної героїні твору; розвивати вміння логічно і критично мислити, грамотно висловлювати власні думки, почуття, вести дискусію; виховувати шанобливе ставлення до жінки-матері.
Обладнання: збірка Т. Шевченка «Кобзар», комп’ютер, мультимедійний проектор (для демонстрації ілюстрацій до творів Т. Шевченка).
Форми і методи роботи: бесіда, диспут, елементи ТРВЗ-педагогіки (системно-функціональний аналіз, метод емпатії, прийом «добре-погано»)
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент.
ІІ. Актуалізація опорних знань.
1. Вікторина «З якого твору уривок?»
- «Реве та стогне Дніпр широкий… » («Причинна»);
- «Учітесь, читайте, і чужому научайтесь,й свого не цурайтесь…»
(«І мертвим, і живим…»);
- «За горами гори хмарою повиті, засіяні горем, кровію политі…»
(«Кавказ»);
- «У всякого своя доля і свій шлях широкий… » («Сон»)
- «Кохайтеся, чорнобриві, та не москалями…» («Катерина»)
2. Коротка бесіда за змістом поеми «Катерина»
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.
ІУ. Оголошення теми і завдань уроку, визначення цілей.
У. Робота над змістом поеми Т. Шевченка «Наймичка».
1. Повторення з теорії літератури.
Поема – ліро-епічний твір, у якому зображені значні події й яскраві характери, а розповідь про героїв супроводжується розкриттям авторських переживань та роздумів.
Реалізм – художній метод, який вимагає правдивого і всебічного відображення дійсності.
Ліричний відступ - авторський відступ від розгортання подій, картин та образів, у якому письменник безпосередньо від себе висловлює почуття і настрої у зв’язку з долею героїв, виявляє своє ставлення до них.
2. Прийом «Закінч речення»
«Поема Т. Шевченка «Наймичка» - це твір про…..»; (учні озвучують свої варіанти)
3. Системно-функціональний аналіз поеми
4. Характеристика образу Ганни.
5. Розповідь про почуття героїв твору від першої особи. ( Метод емпатії)
5. Міні-диспут « Ганна щаслива: «так» чи «ні» (прийом «добре-погано»)
6. Прийом «Ощаслив героя» (учні вносять зміни до сюжету твору)
УІ. Підсумки уроку.
Бесіда:
- Отже, « Наймичка» - це твір про…. (учні висловлюють думки)
- Яке ставлення поета до своєї героїні?
- У чому полягає материнський подвиг Ганни?
- У чому трагізм образу жінки-матері у творах Т. Шевченка?
Висновок: найбільша трагедія Ганни в тому, що вона мусить приховувати свої почуття до сина. Героїня позбавлена материнського щастя: вона матір, але не має права про це сказати задля щастя своєї дитини. Саме в цьому її материнський подвиг.
УІІ. Домашнє завдання:
1. Написати твір-роздум на тему «Образ жінки-матері у творчості Тараса Шевченка».
2. Скласти кросворд з ключовим словом «матір».
Немає коментарів:
Дописати коментар